Про цикл "Я тут зростав"


У 1940 році, влітку, поет відвідав своє рідне село Лецьки, і це надихнуло його на вірші, що увійшли до циклу "Я тут зростав”. Ці поезії сповнені спогадами та печаллю. Вже немає рідної хати, немає сім’ї, але залишилися верби, тополі і став – все таке рідне, що назавжди збережеться у поетовому серці: «Тут все моє, я тут зростав…».
Для цього циклу характерне звернення до мотивів, притаманних українській народній пісні, що особливо відчутно у віршах «Пісня» («Я свою досаду понесу до саду…»), «Давня пісня», «Вечір», «Ходить-бродить ніч надворі». Вірші цього циклу надзвичайно образні, написані в різній ритміці.
Цикл «Я тут зростав» дуже багато дає для розуміння, яке велике місце в душі Коваленка займала його мала батьківщина. У творчості Івана Коваленка не так багато віршів, присвячених сільській тематиці, але поет ніколи не втрачав духовного зв’язку із селом. І ці перші вірші та ще спогади про рідну хату допомагають відстежити вплив селянського коріння Івана Коваленка на його подальшу творчість, про що докладніше можна прочитати у статті "Ти рвешся додому, туди, де поля..."