"Ходить-бродить ніч надворі..."


Ходить-бродить ніч надворі,
Розсипає в небі зорі,

“Місяць в небі ледве блимнув…”


Місяць в небі ледве блимнув,
Пада срібло на луги.
Річка хвилю переливну
Тихо хлюпа в береги.


Над ставом


Над тихим ставом, де вода
Від верб нахилених зелена,
Стою безмовно. Тінь бліда
Від хмари впала біля мене...


"Синій став, тихий плюскіт води..."


Синій став, тихий плюскіт води,
Голуба, голуба далечінь.
Туги повний, прийшов я сюди
Серцем зміряти сонну глибінь...


"Час від часу..."


Вірш у прозі

... Час від часу з берега доноситься легенький подих вітру. Зашумить він протяжно в верхів’ях дерев, затріпоче тихо листками, потім зашелестить в очереті, нарешті вирветься на волю і теплий, і пахучий пробіжить над самою водою.


"Хвиля і човен..."


Хвиля і човен
Вдалеч зовуть,
Думами повен,
Вирушу в путь.


"Лину-плину на човні..."


Лину-плину на човні,
Легко й весело мені.
Ледве вдарю я веслом,
Хвиля піниться сріблом...


Коло річки, коло броду...


Коло річки, коло броду
Задивилась верба в воду,

Стали верби над водою...


Стали верби над водою,
І зелені, і сумні,
Привіталися зі мною
І застигли мовчазні...


Любі мої верби, тихі та зелені...


Любі мої верби, тихі та зелені,
Прощавайте. Може, не прибуду знов.