Іван Коваленко » Я тут зростав / Вірші про джерела, озера, ріки » Версія для друку

Над ставом

Над тихим ставом, де вода
Від верб нахилених зелена,
Стою безмовно. Тінь бліда
Від хмари впала біля мене.

Шумить тихенько осока,
Про щось комиш вербі шепоче,
Прилине вітер здалека
І листом тихо затріпоче.

Я так люблю цей тихий став,
Я серцем тут відпочиваю,
Я тут навіки покохав
І говір хвиль, і шепіт гаю.

Люблю хмарини тінь бліду,
І вітер ніжний і бентежний,
І лист, опалий у саду
В осінній час, люблю безмежно.

Люблю безкраю неба синь,
Де сонце любе пломеніє,
Куди не глянь, куди не кинь –
Моя любов цвіте і зріє.


назад