Уривки з листів І.Коваленка до М.Кутинського
Про Василя Романюка
СПОГАДИ ПРО ВАСИЛЯ РОМАНЮКА – ПАТРІАРХА ВСІЯ УКРАЇНИ-РУСИ – ОТЦЯ ВОЛОДИМИРА
Патріарх Володимир – видатна постать нашого часу. Він з’явився неначе великий метеор, що своїм спалахом освітив всю Україну і залишив по собі вічний слід. Я особисто ставлю постать Патріарха Володимира нарівні з такими особистостями як кардинал Шептицький, кардинал Сліпий, Іван Огієнко і Патріарх Мстислав. А що шляхи наші з ним хоч на короткий час перетнулися, і лише я можу розповісти про два тижні його життя в неволі, я вирішив написати ці коротенькі спогади.
Спогади співв'язня*
Український Некрополь*
Некрополь – місто мертвих. Так називали стародавні греки кладовища, місця поховання своїх поетів, героїв, історичних діячів, яких вони дуже шанували (Пригадайте хоч би сварку семи міст за честь зватися батьківщиною Гомера).
Київська Гончарівка*
Багато чудес можна побачити в красені Києві. Та коли б мене запитали, яке тепер в Києві найбільше диво, то я без вагань відповів би – це приватний самодіяльний музей українського народного мистецтва, що його створив відомий скульптор І.М.Гончар.
Михайлівський Золотоверхий*
Кожен пам’ятник культури, як і кожна окрема людина, має свою долю. Іноді вона спокійно-щаслива, іноді детективно захоплююча, іноді глибоко трагічна.
Алгебра поезії*
(М.Дробняк – “Розлуки і зустрічі”)
Поезія, вийшовши в давнину з найвільнішого верлібру – натхненної, напівсвідомої імпровізації словесними образами – виявляє в останній час виразну тенденцію знову повертатися до свого первісного стану. Вона поступово скидає з себе середньовічні шати закостенілих форм та законів і знову з’являється перед нами, як прекрасна жінка, первородну красу якої не можуть підмінити одягнені на неї найпрекрасніші вбрання.