ПІД АКАЦІЯМИ (1977 – 1998, Чернігів)


У цикл „Під акаціями" увійшли вірші Івана Коваленка, створені у той самий період, що й цикли „Боярські сонети" та „Тиха зірка". Цей цикл об'єднав вірші, присвячені Чернігову, місту художників та поетів, рідному місту його дружини...


Рідний дім*


Дружині

Старезний дім стоїть поміж акацій,
Вони високі, жилаві, стрункі.
Їх сонце позолочує уранці,
А дім хоронить спогади гіркі...


ЧЕРНІГІВСЬКІ СОНЕТИ


Наступний підцикл об'єднує сонети, присвячені Чернігову, Десні і задесенню, чернігівськім озерам...


Чернігів древній


Чернігів древній став понад Десною,
Собор між зелені, як диво, вирина.
Над вічною і світлою рікою
Не змовкла ще історії струна...


Задесення


Якщо Господь пошле тобі знамення
І у Чернігові ти будеш на Валу,
Забудь про все, поглянь на Задесення
І тихо прокажи Йому хвалу...


"Що пригадати у чорну годину..."


Що пригадати у чорну годину,
Втішити серце в знемозі і тузі?
Серце підказує: “Згадуй стежину,
Ледве помітну на скошенім лузі”...


"А я все біжу, і біжу, і біжу..."


А я все біжу, і біжу, і біжу
По темній стежині в гаю над Десною,
Дерева мене обступили стіною,
Немовби ховають останню межу...


"Не знаю я, до чого сниться..."


Не знаю я, до чого сниться
Краса небачених озер,
І виринають знову лиця,
Що не побачу їх тепер...


"Дивувався давно і дивуюсь тепер..."


Дивувався давно і дивуюсь тепер
(Це у серце моє улилась дивина)
Чистоті й глибині задеснянських озер,
Де прозора вода аж до самого дна...


"Ви знаєте, як пахне верболіз..."


Ви знаєте, як пахне верболіз
У літній день, у полудневу спеку?
Нагадує він молодість далеку,
Таку далеку, як той темний ліс...