Не йди до дзеркала


Л.П.*

Не йди до дзеркала і не дивись у нього,
Дивися краще в глибину криниць.
Побійся дзеркала, коли не знаєш Бога
І не збагнула ще великих таємниць.

Ти вийди в поле, перейди дорогу,
Лягай на землю прямо горілиць.
До тебе небо прийде на підмогу,
Всі сили хмар, і бур, і блискавиць.

Не треба дзеркала! Там ліве завжди праве,
У нім химерний світ химерної уяви,
Там інші міри і добра, і зла.

Там інший простір, невідомі сили,
Вони добряче декого навчили.
Згадай: і по тобі завісять дзеркала.
_______________
* Лариса Пацанівська, учениця, друг сім’ї Коваленко (Історія написання вірша)