Надворі осінь... Листя опада,
І пожовтіли, і принишкли трави,
Панує колір жовтий і яскравий,
Іде біда, якась страшна біда.

Птахи в гуртах свої ладнають справи,
Хмарина лине стомлено-бліда,
В ставку завмерла зморена вода,
На обрії – морозяні заграви.

Надворі осінь. Дощ нудний січе,
Від ревматизму скручено плече.
І я немов осінній той листок.

Я вже давно зів’яв і пожовтів
І все, що можна, втратив у житті,
Торую прямо до зірок місток.