» » » » "Я прожив недарма, хоч не встиг чого треба..."

"Я прожив недарма, хоч не встиг чого треба..."


Я прожив недарма, хоч не встиг чого треба,
Зате вірив завжди в перевтілення душ.
І ти віри моєї ні крихти не руш,
Я не вигадав казку як втіху для себе.

Моя віра – це щастя, найвища потреба,
Як потреба в воді для землі у час суш,
Як потреба у сонці для яблук і груш,
Для зеленоживого, що рветься до неба.

Не сумую, що згину без сліду і знаку –
Так судилось мені по зірках Зодіаку,
Так мені наврочили і зорі й сонця,

Та душа моя житиме в іншому тілі,
У добрі, у любові, в великому ділі,
І все те, що судилось, зроблю до кінця