БОЯРСЬКІ СОНЕТИ (1977 – 2001, Боярка)


Після повернення з табору поет довгий час залишається вірним обраній та відшліфованій поетичній формі. Але у “Боярських сонетах” Коваленко вже не експериментує з сонетом як поетичною формою. Головним стає їх філософське наповнення, поет підводить підсумки свого життя. Саме в цьому розділі ми зустрічаємо багато досить сумних поезій, сповнених світлою печаллю віруючої людини.
Вечір життя – це час спогадів. Звертають на себе увагу вірші Коваленка, присвячені спогадам про своє дитинство, проведене у селі. Поет ніколи не втрачав духовного зв’язку з селом, про що особливо яскраво свідчать вірші „Я в житі спав” та „У липні місяці”.