"Вже цілий тиждень тюжить дощ краплистий..."


Вже цілий тиждень тюжить дощ краплистий,
На небі хмари, а у вікнах тінь,
Не виглядає сонце променисте,
Здається – все перейде скоро в тлінь.

Тривожна ніч


Тривожна ніч і яблуневий пад.
А зорі в стрій лаштуються вгорі.
Це душі вбитих вийшли на парад,
Їм марша грають вбиті кобзарі...


Люби мене таким, який я є


Дружині

Люби мене таким, який я є
Яким я йшов крізь кривду і наругу,
Люби мою любов, мій сум і тугу,
І серце змучене і стомлене моє...


"В душу давно це запало мені..."


В душу давно це запало мені:
Бачу ген-ген за селом вітряки,
Помах крила, ніби помах руки,
Ніби хтось кличе мене в далині...


"У Боярці зелений ліс..."


У Боярці зелений ліс,
Дуби, і сосни, і ялини.
У лісі пагорби й долини,
Стежини прямо і навскіс...


"Чотири сонети пишу уночі..."


Чотири сонети* пишу уночі,
Чотири останні сонети.
І рими мені надихають сичі,
І грають чорти на кларнети.

"А перший сонет – це сонет про життя..."


А перший сонет – це сонет про життя,
Що Богом нам кожному дане,
Ця іскра мала у морях небуття –
Чи щастя воно, чи кайдани?..


Боярська осінь


Болдинська осінь* і Боярська осінь,
Є поміж ними велика різниця,
Знову нема мені чим похвалиться,
Хоч і дерева стоять злотокосі...


"Надворі осінь... Листя опада"


Надворі осінь... Листя опада,
І пожовтіли, і принишкли трави,
Панує колір жовтий і яскравий,
Іде біда, якась страшна біда...


"В природі тоскно, хризантемно..."


В природі тоскно, хризантемно,
Зима стоїть біля воріт,
Стає сірішим білий світ,
А на душі і пусто, й темно...