"Вже цілий тиждень тюжить дощ краплистий..."
Вже цілий тиждень тюжить дощ краплистий,
На небі хмари, а у вікнах тінь,
Не виглядає сонце променисте,
Здається – все перейде скоро в тлінь.
Тривожна ніч
Тривожна ніч і яблуневий пад.
А зорі в стрій лаштуються вгорі.
Це душі вбитих вийшли на парад,
Їм марша грають вбиті кобзарі...
Люби мене таким, який я є
Дружині
Люби мене таким, який я є
Яким я йшов крізь кривду і наругу,
Люби мою любов, мій сум і тугу,
І серце змучене і стомлене моє...
"В душу давно це запало мені..."
В душу давно це запало мені:
Бачу ген-ген за селом вітряки,
Помах крила, ніби помах руки,
Ніби хтось кличе мене в далині...
"У Боярці зелений ліс..."
У Боярці зелений ліс,
Дуби, і сосни, і ялини.
У лісі пагорби й долини,
Стежини прямо і навскіс...
"Чотири сонети пишу уночі..."
Чотири сонети* пишу уночі,
Чотири останні сонети.
І рими мені надихають сичі,
І грають чорти на кларнети.
"А перший сонет – це сонет про життя..."
А перший сонет – це сонет про життя,
Що Богом нам кожному дане,
Ця іскра мала у морях небуття –
Чи щастя воно, чи кайдани?..
Боярська осінь
Болдинська осінь* і Боярська осінь,
Є поміж ними велика різниця,
Знову нема мені чим похвалиться,
Хоч і дерева стоять злотокосі...
"Надворі осінь... Листя опада"
Надворі осінь... Листя опада,
І пожовтіли, і принишкли трави,
Панує колір жовтий і яскравий,
Іде біда, якась страшна біда...
"В природі тоскно, хризантемно..."
В природі тоскно, хризантемно,
Зима стоїть біля воріт,
Стає сірішим білий світ,
А на душі і пусто, й темно...