"Чи то з дерев, чи з неба сипле сніг..."


Чи то з дерев, чи з неба сипле сніг,
Гойдають в мареві низькі сріблясті хвилі,
Та ще на зло якась пташина квилить,
Чому від холоду її не уберіг...


Північний вітер


Північний вітер гонить темні хмари,
І дощ січе, і на землі сльота.
А з вітру зойк до мене доліта,
Що вимагає помсти і покари...


"З’явились Ви, як сонця світ..."


Н.Котляревській*

З’явились Ви, як сонця світ,
В поетову сумну хатину.
Тепло принесли і привіт,
І біль за нашу Україну.

"Пророк і світоч України..."


Є.Сверстюку*

Пророк і світоч України,
Пройшов усі пекельні кола,
Перед лихим не гнувсь ніколи
Посеред кривди і руїни.

"Тоді ми йшли по таборах..."


М.Цівірку*

Тоді ми йшли по таборах...
Одних замучили катюги,
Зломились інші від наруги
І в забутті скінчили шлях.

"Сам Бог привів тебе до мене..."


І.Могилі*

Сам Бог привів тебе до мене,
Коли я духом занеміг.
Мабуть, щось вічне і таємне
Тебе вело на мій поріг.

"З породи й племені Майстрів..."


О.Коржу*

З породи й племені Майстрів,
Об’їхав цілий білий світ.
За небагато зим і літ
Він все збагнув і зрозумів.


Остання присвята


В.Дорошенку*

Мабуть, оце останній вірш,
Що в змозі я комусь створити,
Жахливий стан, що може гірш,
Про це не варто й говорити.

Самодостатність


Слова “достатність”, “недостатність”
Глибокий зміст в собі несуть.
Та слово є “самодостатність” –
Ось в нім, мабуть, найглибша суть...


"Як довго йшов я до свого народу…"


Як довго йшов я до свого народу…
Не думав по собі лишати навіть слід.
Доходжу вже на схилі кволих літ,
Не дбаючи про славу й нагороду...