"А квіти ті, що ти зібрала..."


О.Р.*

А квіти ті, що ти зібрала,
Стояли довго на столі
І пахли ніжно, і не в’яли,
Немов зростали на землі...


"Чернігів довго тебе кликав..."


О.Р.

Чернігів довго тебе кликав,
І сумно хлюпала Десна.
Тривога ширилась велика:
А де вона? А де вона?


"Заплющу очі, і за мить..."


О.Р.

Заплющу очі, і за мить
Одна і та ж картина:
В долині озеро лежить,
Ясна осіння днина...


Літній день


О.Р.

То був тендітний літній день,
Йшло літо до прощання.
Так мало випало пісень,
Здавалось, це остання...


Теплінь


Яка теплінь! Немає зовсім спеки,
І вся земля одним теплом цвіте.
В заплавах поспиналися лелеки –
Їм чути навіть, як трава росте...


Озеро


На озері і тихо, і озерно,
Затих на ньому вітрохвильний хлюп.
Зелені тіні виткались химерно,
Як образи скорботи і жалю...


Той берег


Знаю все, що ховає той берег Десни:
Там дерева й кущі, і безкраї луги,
Буйноцвітна трава вироста щовесни,
Коли повінь поверне Десну в береги...


Чернігівська осінь


Осінь Чернігівська, де ж ти була?
Чом не прийшла ти до мене раніше?
Сонце все нижче, і мало тепла,
Та все одно ти мені наймиліша...


Осіння пісня


В вечірню годину я думаю думу,
Як родиться пісня з осіннього суму.

З блідої хмарини, з легкого туману,
І з квітів останніх, що скоро зів’януть...


Пісня на слова вірша "Осіння пісня" 


ЧЕРНІГІВСЬКИМ ДРУЗЯМ


Цей підцикл об'єднує вірші, присвячені чернігівським друзям сім'ї Коваленко