"В душу давно це запало мені..."


В душу давно це запало мені:
Бачу ген-ген за селом вітряки,
Помах крила, ніби помах руки,
Ніби хтось кличе мене в далині...


"У Боярці зелений ліс..."


У Боярці зелений ліс,
Дуби, і сосни, і ялини.
У лісі пагорби й долини,
Стежини прямо і навскіс...


"Чотири сонети пишу уночі..."


Чотири сонети* пишу уночі,
Чотири останні сонети.
І рими мені надихають сичі,
І грають чорти на кларнети.

"А перший сонет – це сонет про життя..."


А перший сонет – це сонет про життя,
Що Богом нам кожному дане,
Ця іскра мала у морях небуття –
Чи щастя воно, чи кайдани?..


Боярська осінь


Болдинська осінь* і Боярська осінь,
Є поміж ними велика різниця,
Знову нема мені чим похвалиться,
Хоч і дерева стоять злотокосі...


"Надворі осінь... Листя опада"


Надворі осінь... Листя опада,
І пожовтіли, і принишкли трави,
Панує колір жовтий і яскравий,
Іде біда, якась страшна біда...


"В природі тоскно, хризантемно..."


В природі тоскно, хризантемно,
Зима стоїть біля воріт,
Стає сірішим білий світ,
А на душі і пусто, й темно...


Натюрморт


Простенький горщик, спадок давніх літ,
А в нім – осінні буйні хризантеми –
Для роздумів глибоких вічні теми,
Бо квіт і горщик – це мистецтва плід...


Зберігайте насіння


М.Коцу*

- Зберігайте насіння, – від народу такий заповіт,
Наші пращури так, помираючи, нам говорили, –
Бережіть наше сім’я, бо нема в світі іншої сили,
Щоб продовжити рід і собою утримати світ...


Не йди до дзеркала


Л.П.*

Не йди до дзеркала і не дивись у нього,
Дивися краще в глибину криниць.
Побійся дзеркала, коли не знаєш Бога
І не збагнула ще великих таємниць...