ПІД АКАЦІЯМИ (1977 – 1998, Чернігів)
У цикл „Під акаціями" увійшли вірші Івана Коваленка, створені у той самий період, що й цикли „Боярські сонети" та „Тиха зірка". Цей цикл об'єднав вірші, присвячені Чернігову, місту художників та поетів, рідному місту його дружини...
Рідний дім*
Дружині
Старезний дім стоїть поміж акацій,
Вони високі, жилаві, стрункі.
Їх сонце позолочує уранці,
А дім хоронить спогади гіркі...
ЧЕРНІГІВСЬКІ СОНЕТИ
Наступний підцикл об'єднує сонети, присвячені Чернігову, Десні і задесенню, чернігівськім озерам...
Чернігів древній
Чернігів древній став понад Десною,
Собор між зелені, як диво, вирина.
Над вічною і світлою рікою
Не змовкла ще історії струна...
Задесення
Якщо Господь пошле тобі знамення
І у Чернігові ти будеш на Валу,
Забудь про все, поглянь на Задесення
І тихо прокажи Йому хвалу...
"Що пригадати у чорну годину..."
Що пригадати у чорну годину,
Втішити серце в знемозі і тузі?
Серце підказує: “Згадуй стежину,
Ледве помітну на скошенім лузі”...
"А я все біжу, і біжу, і біжу..."
А я все біжу, і біжу, і біжу
По темній стежині в гаю над Десною,
Дерева мене обступили стіною,
Немовби ховають останню межу...
"Не знаю я, до чого сниться..."
Не знаю я, до чого сниться
Краса небачених озер,
І виринають знову лиця,
Що не побачу їх тепер...
"Дивувався давно і дивуюсь тепер..."
Дивувався давно і дивуюсь тепер
(Це у серце моє улилась дивина)
Чистоті й глибині задеснянських озер,
Де прозора вода аж до самого дна...
"Ви знаєте, як пахне верболіз..."
Ви знаєте, як пахне верболіз
У літній день, у полудневу спеку?
Нагадує він молодість далеку,
Таку далеку, як той темний ліс...