Осіння пісня


В вечірню годину я думаю думу,
Як родиться пісня з осіннього суму.

З блідої хмарини, з легкого туману,
І з квітів останніх, що скоро зів’януть.

З ласкавого сонця, що трохи ще гріє,
З пожовклого гаю, що обрієм мріє.

З дерев занімілих у шатах барвистих.
З погаслих надій і опалого листу.

З останнього співу малої пташини,
З молитви комахи, що скоро загине.

З осінніх сузір’їв – тривоги ознака, –
З того, що накликав нам знак Зодіака.

Чи радощі будуть, чи знову печалі?
А сонце все нижче… А що буде далі?

Далеко за північ додумав я думу.
Родилася пісня з осіннього суму…

 

Пісня на слова вірша "Осіння пісня"