Задесення


Якщо Господь пошле тобі знамення
І у Чернігові ти будеш на Валу,
Забудь про все, поглянь на Задесення
І тихо прокажи Йому хвалу.

Не дякуй Богові за радість і натхнення –
За те лиш, що створив країну цю малу,
Де місця не бува підступності і злу,
Де Щось живе, не маючи наймення.

У чому ж тут воно? У далечі лугів?
Чи в зелені густій деснянських берегів?
Вдивляйся в далину серпанково тонку,

Збагни, що недарма сюди вела дорога:
Коли з душі спадуть і втома, і тривога, –
Угледиш ти русалку у вінку.