В вечірню годину я думаю думу,
Як родиться пісня з осіннього суму.
З блідої хмарини, з легкого туману,
І з квітів останніх, що скоро зів’януть.
З ласкавого сонця, що трохи ще гріє,
З пожовклого гаю, що обрієм мріє.
З дерев занімілих у шатах барвистих.
З погаслих надій і опалого листу.
З останнього співу малої пташини,
З молитви комахи, що скоро загине.
З осінніх сузір’їв – тривоги ознака, –
З того, що накликав нам знак Зодіака.
Чи радощі будуть, чи знову печалі?
А сонце все нижче… А що буде далі?
Далеко за північ додумав я думу.
Родилася пісня з осіннього суму…
Пісня на слова вірша "Осіння пісня"
назад
|