Іван Коваленко » Під акаціями / Вірші про джерела, озера, ріки » Версія для друку

"Заплющу очі, і за мить..."

О.Р.

Заплющу очі, і за мить
Одна і та ж картина:
В долині озеро лежить,
Ясна осіння днина.

Така прозора далечінь –
Очей не вистачає.
І повтікала всюди тінь,
І луг кінця не має.

Дерева білі, мов свічки,
В мереживі гілчатім –
Не народилось ще руки,
Щоб це намалювати.

Хай об’єктив не поспіша,
Не схопить він правдиво.
Одна душа, лише душа
Увічнить може диво.

Щоб все назавжди залишить:
І ватру просто неба,
І ми навкруг. Єдина мить,
А що ще більше треба?

Це прийде в сні і наяву,
І в радості, й турботі.
Я поки згадую, – живу,
А ви мовчіть про потім.


назад