Іван Коваленко » Під акаціями / Вірші про джерела, озера, ріки » Версія для друку

"Не знаю я, до чого сниться..."

Не знаю я, до чого сниться
Краса небачених озер,
І виринають знову лиця,
Що не побачу їх тепер.

Чи висохла душі криниця,
Чи – лабіринт життєвих шхер,
Чи вже пуста порохівниця,
Чи я живий, чи я помер.

Мабуть, живий, бо є ознака:
Хвилюють знаки Зодіака,
І рими мучать уночі.

Свої озера ще побачу
І над рядками ще заплачу,
Даремно пугають сичі.


назад