"Скільки ж бо написано на світі..."


Скільки ж бо написано на світі
Про кохання, вчинки і діла,
Всіх поетів навіть ніде діти,
Їм нема ні ліку, ні числа.

Всі поети то немовби квіти,
Кожна квітка із свого зела,
Всі поети то немовби діти,
Які ще не розуміють зла.

Всіх поетів високо ціную
Навіть за єдиний громадянський жест.
Всіх поетів іноді цитую,
Та навколішках я землю поцілую –
Ту, що нею Стус ішов на хрест.