Тиха зірка


(Der stille Stern)

Ця приповідка, поговірка
У серці схована на дні.
Я знаю – є на світі зірка,
Не всім помітна вдалині.

На небі різні зорі сяють,
Так Бог створив не без причин,
Та погляди усі звертають
На зорі перших величин.

Одна блискучо-золотава,
А інша світить голубим,
І кожна з них така яскрава –
Не позмагатися малим.

Та є на світі зірка тиха,
Вона твоя або моя,
Та, що боронить нас від лиха,
Хоч ледве світить, не сія.

Ця зірка тихо, тихо світить
Серед безмежних зоренив,
І мало хто її помітить,
Не те, щоб погляд зупинив.

Коли мені на світі гірко
Серед недоспаних годин,
Я знаю: світить тиха зірка –
Я в цілім світі не один!