Іван Коваленко » Тиха зірка / Громадянські вірші різної тематики » Версія для друку

Про дружбу народів

А дружба народів жила,
Поважна була і причина –
Не в гаслах імперії зла,
Не в тім, що доводив Тичина.

Як лізла брунатна чума,
А вдома – холера червона:
Освенцім, Сибір, Колима –
Лиш в дружбі була оборона.

Косили і вдома й звідтіль,
А люди знаходили сили,
Ділили і радість, і біль,
В біді всі народи дружили.

Пощезла проклята чума,
Уже й без холери нам жити,
А дружби народів нема,
Нема сатани, щоб здружити?

Народи, спиніться на мить,
Дияволів нових не кличте,
Сам Бог повелів нам дружить,
Повернем до нього обличчя.

Ми Божа єдина сім’я,
Доволі нам війн і походів!
Хай святиться Боже ім’я,
Хай зродиться дружба народів!


назад