Вміють очі говорити


Вміють очі говорити,
Ти про це, мабуть, не знала,
І чи жити, чи не жити,
Ти сама мені сказала…

У презирстві були губи,
А слова і злі, і грізні,
Але очі були любі,
Але очі були ніжні…

Ти мене від себе гнала,
І корила, і картала,
А очима повертала,
А очима пригортала…

І словам я не повірив,
Бо збагнув очей я мову,
І щасливий вже без міри
Навчання почати знову.

Хоч і здібний до науки,
Край турботам непочатий:
Є ще в тебе губи й руки.
Як же мову їх вивчати?