Невільник


Скільки ж бо написано на світі,
Скласти все – Монблан чи Еверест,
Не писав би, не страждав, повірте,
Хай на всьому крапка або хрест!


"Я збережу усе, що є в мені..."


Я збережу усе, що є в мені,
І знаю – заплачу за це велику плату,
За світло у душі віддам любу ціну,
В півтемряві не буду помирати...


Настав час роздуму


У вік ракет, біонік, кібернетик,
Шалених швидкостей і атомних чудес
До роздумів людей я повертаю
І говорю: “Людино, зупинись!..

 

Настав час роздуму! Задумайся, Людино,
Куди ти йдеш і чим тепер живеш?!


Четвертий іспит


Три іспити тяжкі вготовано людині –

Так мудреці навчали стародавні.

Це – слава, влада і багатство.

Коли крізь все це пройде чоловік

І людської подоби не загубить,

Тоді лиш гідний він звання людини...


Дощ


Чи ви бачили, як

Починається дощ?

Пада перша краплина

Раптово на брук…

Перехожий іде,

А на ньому новий макінтош,

Та ще й зверху стирчить

Дорогий капелюх...

 


Найвища вершина


Нас у школі учили про різне:
Про найглибші на світі моря,
Про найдальші на світі країни,
Про найвищі вершини гірські…


Твої багатства


Так чим же багата людина? –

Можливо, захочеш ти знати...

 

Є три лиш багатства у тебе:

Здоров’я, знання і душа.

 

Яке ж з трьох багатств найцінніше? –

Можливо, захочеш дізнатись...

Тож краще ти сам поміркуй:




Квітковий роздум


Я лісом йшов… Люблю збирати квіти…

Над кожною схиляюся в задумі –

Квіткову мову хочу розгадать.

Не знаю я, який премудрий вчений

Сказав, що квіти – це лише принада,

Щоб кликати комах для опиління…

Мабуть, він комашиний розум мав...


Перлини


На теплім дні в морях і океанах
Живуть перлівниці – істоти примітивні.
Між черепашок двох – шматок живого тіла,
Захований від всіх навколишніх тривог,
Їх існування там спокійне і нудне...


Хід конем


Я часто в юності колись сідав за шахи,
Мене вражала ця таємна гра.