Пори року


Влітку житами жовтіють поля,
Пахощі сіна прилинуть здаля,
Ліс прохолодою тихо війне,
Влітку усе приголубить мене:
Кожна травинка і кожен листок,
Сонце з проміння збудує місток,
Радо по нім я піду аж до хмар,
Сповнений
сонячних
чар...


Гроза


Ой гроза! Яка це сила!
Розгулявся громобій!
Хмара небо все закрила –
Дощовиця! Буревій!..


Боярський ліс


Вітер віє верховійно,
Знизу – тиша, шум – вгорі,
Пахнуть трави деревійно,
Смоли стигнуть на корі...


"Зіронько ясна..."


Зіронько ясна,
Ти світиш в холодній безодні.
Світло від тебе
Не дійде крізь чорні роки.
Люди в журбі,
І воно їм потрібне сьогодні.
Чом же самотність
Спліта із проміння вінки?


"Чи доводилось вам..."


Чи доводилось вам
Спати в полі, укрившися небом,
Просто так, горілиць,
На цій теплій і рідній землі?..


"Осінь надворі, кохана..."


Осінь надворі, кохана,
Люба, хороша пора,
Падає листя каштана,
Листя осіннє вмира...


"Люба осінь, ти прийшла..."


Люба осінь, ти прийшла,
Липи знову золоті,
Знов пішли мої путі
Від села і до села...


"Ти прийшла, кохана осінь..."


Ти прийшла, кохана осінь,
Розбудила давні сни,
Моє серце вже не просить
Щастя юної весни...


"Опадає тихо листя..."


Опадає тихо листя
У осінньому саду.
Мені знову ніби сниться,
Що я стежкою бреду.

Клени хилять сумні віти,
Щось шепочучи мені.
Налітає з поля вітер
І зникає в далині…


"Опало листя у саду..."


Опало листя у саду,
Лежить ясними пелюстками.
Останній раз туди піду
Пройти знайомими стежками...