"Прийди до мене – є причина..."


С.Хрикіну

Прийди до мене – є причина,
Така нагальна, що аж край.
І ти, мабуть, одна людина,
Яка потрібна, так і знай!


В золоті дерева, і надворі осінь...


В золоті дерева, і надворі осінь.
Це твоя кохана, золота пора,
Твоє серце знову щастя-сонця просить,
Коли лист осінній пада-помира...


"Лісів дрімучих тишина..."


Лісів дрімучих тишина,
Озер прозорих глибина,
Річкові хвилі голубі –
Це все – тобі.

 

І промінь сонячний, ясний,
І цвіт на дереві рясний,
І серце любляче моє –

Це все - твоє.


Чернігівська ніч


Л.Куровській*

Коли посне набрід московський,
Замовкнуть сови і сичі,
З села верта Дмитро Куровський
По темній вулиці вночі...


"Засну вночі, і знову тихий стук..."


Засну вночі, і знову тихий стук:
Вони прийшли побільшувати мук,
Померлих душі... Коли усе засне,
Ви їм чужі. Вони зовуть мене...


Другові


М.Сердюку*

Ти рвешся додому, туди, де поля
Під небом осіннім лежать неозорі,
Де вітер веселий гуля не просторі
І тепло парує розлога рілля...


*Микола Сердюк, університетський товариш подружжя Коваленків


На світанку


Ніч покривало згортає поспішно,
Свіжість і вогкість в повітрі розлиті,
Декілька зірок ще блимають ніжно
І поступово зникають в блакиті...


Загублена пісня


По весні, коли плачуть тополі
І туманом покрита земля,
Я шукатиму пісню у полі –
Там, де знов зеленіє рілля.

У хлібах


Пада промінь сонцесяйний
На хлібів золотоплес,
Я сьогодні незвичайний,
Розхвильований увесь...

Кров - любов


На кленах листя, ніби кров,
У сонячнім промінні.
Чи не отак вмира любов,
Як лист вмира осінній..?