Вітер і дощ


Вітер і дощ... А дерева в саду
Щось у тривозі гукають до мене,
Вітами кличуть і вишні, і клени,
Чому до них я туди не іду...


"Як тільки сходить сніг з землі..."


Як тільки сходить сніг з землі
І сонце землю обігріє,
В моїй кімнаті на столі
Вже перший пролісок синіє...


Вітер


Вітер летить звідусіль:
З поля, і з лугу, і з лісу;
Зливи полоще завісу –
Радість для стомлених сіл,
Серця втамовує біль.
Вітер летить звідусіль...


Прийди хоч на мить!


Як цвіли яблуні!.. Боже ти мій!
Вік не забуду, покіль буду жити,
Зроду не в силі ніякій зимі
Землю так ніжно навкруг засніжити...


Ти мене не зови


Ти мене не зови
В свій засніжений сад,
Бо ніколи туди
Не вернуся я знов.
Так, як юність моя,
Що не верне назад,
Так ніколи не верне
Вже наша любов...


Ти пішла...


Ти пішла. Нема тебе і досі.
Ти пішла, і тане твоя тінь.
Тільки вітер здалеку доносить
Музику осінніх шепотінь...


"Я блукав сьогодні в лісі..."


Я блукав сьогодні в лісі,
Слухав шуми колискові;
Пахли квіти на узліссі,
Трави слалися шовкові.


"Моя зіронька ясна!.."


Моя зіронька ясна!
Шле привіт тобі сосна.
Вільха вітами гойдає,
Вона теж тебе вітає.
Дуб замислився, і він
Шле низький тобі уклін.
І ожини, й полуниці
Шлють привіт тобі з травиці.
Увесь ліс тобі привіт
Передав руками віт.


"Я спав у лісі. Шум лісний..."


Я спав у лісі. Шум лісний
Був вартовим мого покою.
Він навівав чудові сни
І плив, як пісня, над рікою...


"Шум лісовий..."


Шум лісовий,
Колисковий,
Тихий шелест
Барвінковий.

 

Дзвін легенький
З передзвоном,
Гомін тихий
З відгомоном...

 

Вірш покладено на музику: пісня "Дивосвіт"