"Осінь, осінь. Опадає листя..."


Осінь, осінь. Опадає листя...
В сивому тумані далі голубі.
Стали липи в золотім намисті,
Тихі верби хиляться в журбі...


"Надворі знову листопад..."


Надворі знову листопад,
І листя з дерева летить,
І промінь сонця золотить
Легким туманом вкритий сад.
І знову в нього я піду
До нами сходжених доріжок,
Я вірю знову, що знайду
Сліди твоїх маленьких ніжок
У цім ридаючім саду...


"Ходімо в березовий гай..."


Ходімо в березовий гай,
Що там он шумить таємниче
І манить, і вабить, і кличе,
Як дивний невиданий край,
Ходімо в березовий гай...


"Я тобі малюю золотую осінь..."


Я тобі малюю золотую осінь,
Для душі твоєї радість золоту,
Хмароньку рожеву, неба ясну просінь
Й стрічкою туману обрій обведу...


"Верба похила над водою..."


Верба похила над водою
Зелені коси розплела.
Я знову тихою ходою
Бреду до рідного села...


"Привіт вам, знайомі місця..."


Привіт вам, знайомі місця,
До вас я і рвався, і линув...
І хатка похила оця,
І трави густі попід тином...


"Знову я серед рідних полів..."


Знову я серед рідних полів,
Вітер ніжний голубить мене,
Сюди рвався, бажав і болів –
Так цілуй мене, сонце ясне!..


Вечір


Вечір ходить за селом,
Кута землю тихим сном, –
Сплять тополі
В чистім полі,
Вітер вклався під млином...


Над ставом


Над тихим ставом, де вода
Від верб нахилених зелена,
Стою безмовно. Тінь бліда
Від хмари впала біля мене...


"Синій став, тихий плюскіт води..."


Синій став, тихий плюскіт води,
Голуба, голуба далечінь.
Туги повний, прийшов я сюди
Серцем зміряти сонну глибінь...