"Опадає тихо листя..."
Опадає тихо листя
У осінньому саду.
Мені знову ніби сниться,
Що я стежкою бреду.
Клени хилять сумні віти,
Щось шепочучи мені.
Налітає з поля вітер
І зникає в далині…
"Опало листя у саду..."
Опало листя у саду,
Лежить ясними пелюстками.
Останній раз туди піду
Пройти знайомими стежками...
Я зараз вже, як дерево осіннє...
Я зараз вже, як дерево осіннє,
Цвіту багряним кольором вмирання.
Мене не гріє сонячне проміння,
Бо надійшла до мене осінь рання...
"В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна..."
В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна.
Рано-вранці морозом обпалить її пелюстки.
Вона жде і мовчить, і покірно стає на коліна,
І удару чекає від владної злої руки...
Пісня на слова вірша - "Георгіна"
Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу...
Це осінь… Я знаю, відчув її вдачу,
Вона, підкрадаючись, тихо ступа,
Я вчора проходив під в’язом і бачив,
Як перший листочок, кружляючи, впав.
Чернігівська осінь
Осінь Чернігівська, де ж ти була?
Чом не прийшла ти до мене раніше?
Сонце все нижче, і мало тепла,
Та все одно ти мені наймиліша...
Осіння пісня
В вечірню годину я думаю думу,
Як родиться пісня з осіннього суму.
З блідої хмарини, з легкого туману,
І з квітів останніх, що скоро зів’януть...
Пісня на слова вірша "Осіння пісня"
Може, ти кохаєш осінь...
Ти любиш осінь, і мені
вона від того ще миліша...
Може, ти кохаєш осінь,
Дивні чари листопаду,
Може, серце твоє просить
Хвилю щастя на відраду?..
В золоті дерева, і надворі осінь...
В золоті дерева, і надворі осінь.
Це твоя кохана, золота пора,
Твоє серце знову щастя-сонця просить,
Коли лист осінній пада-помира...
Кров - любов
На кленах листя, ніби кров,
У сонячнім промінні.
Чи не отак вмира любов,
Як лист вмира осінній..?