"Березове листя засипало сіни і ґанок..."


Березове листя засипало сіни і ґанок,
І золотом схоже на древні коштовні монети.
І вже ні до чого підлога, і килим, блискучі паркети,
Лиш лист на землі, і трава, і осінній засмучений ранок...


Боярська осінь


Болдинська осінь* і Боярська осінь,
Є поміж ними велика різниця,
Знову нема мені чим похвалиться,
Хоч і дерева стоять злотокосі...


"Надворі осінь... Листя опада"


Надворі осінь... Листя опада,
І пожовтіли, і принишкли трави,
Панує колір жовтий і яскравий,
Іде біда, якась страшна біда...


Ти пішла...


Ти пішла. Нема тебе і досі.
Ти пішла, і тане твоя тінь.
Тільки вітер здалеку доносить
Музику осінніх шепотінь...


"Осінь, осінь. Опадає листя..."


Осінь, осінь. Опадає листя...
В сивому тумані далі голубі.
Стали липи в золотім намисті,
Тихі верби хиляться в журбі...


"Надворі знову листопад..."


Надворі знову листопад,
І листя з дерева летить,
І промінь сонця золотить
Легким туманом вкритий сад.
І знову в нього я піду
До нами сходжених доріжок,
Я вірю знову, що знайду
Сліди твоїх маленьких ніжок
У цім ридаючім саду...


"Я тобі малюю золотую осінь..."


Я тобі малюю золотую осінь,
Для душі твоєї радість золоту,
Хмароньку рожеву, неба ясну просінь
Й стрічкою туману обрій обведу...


"Осінь надворі, кохана..."


Осінь надворі, кохана,
Люба, хороша пора,
Падає листя каштана,
Листя осіннє вмира...


"Люба осінь, ти прийшла..."


Люба осінь, ти прийшла,
Липи знову золоті,
Знов пішли мої путі
Від села і до села...


"Ти прийшла, кохана осінь..."


Ти прийшла, кохана осінь,
Розбудила давні сни,
Моє серце вже не просить
Щастя юної весни...