"Я ішов крізь вітер і негоду..."


Я ішов крізь вітер і негоду,
Від думок чманіла голова...
Мур бетонний навкруги заводу,
А під ним покошена трава...


Квітковий роздум


Я лісом йшов… Люблю збирати квіти…

Над кожною схиляюся в задумі –

Квіткову мову хочу розгадать.

Не знаю я, який премудрий вчений

Сказав, що квіти – це лише принада,

Щоб кликати комах для опиління…

Мабуть, він комашиний розум мав...


"Край дороги, у пилу зарита..."


Край дороги, у пилу зарита,
В колії без світла і тепла,
Стоптана, скалічена, побита,
Квітка піднялась і розцвіла...


"Як тільки сходить сніг з землі..."


Як тільки сходить сніг з землі
І сонце землю обігріє,
В моїй кімнаті на столі
Вже перший пролісок синіє...


Диво


Мені це розповів один дивак,
Він мав непосидючу дуже вдачу,
Мабуть, півсвіту він уже об’їхав.
Чого він скрізь шукав – не міг я зрозуміть...


"В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна..."


В час осінній, сумний доцвітає в саду георгіна.
Рано-вранці морозом обпалить її пелюстки.
Вона жде і мовчить, і покірно стає на коліна,
І удару чекає від владної злої руки...

 

Пісня на слова вірша - "Георгіна"

 

 


 

 

 


"Прийди до мене – є причина..."


С.Хрикіну

Прийди до мене – є причина,
Така нагальна, що аж край.
І ти, мабуть, одна людина,
Яка потрібна, так і знай!