"Я в житі спав, коли цвіло колосся..."


Я в житі спав, коли цвіло колосся,
На теплій і розмореній землі.
Це згадкою живе в мені і досі,
Як вогник той жаринкою у тлі...


У липні місяці


У липні місяці страшні були дощі,
Стояли хмари ген по видноколу,
Перегодовані вологою кущі
Гілки схиляли, гнулися додолу...


"Верба похила над водою..."


Верба похила над водою
Зелені коси розплела.
Я знову тихою ходою
Бреду до рідного села...


"Привіт вам, знайомі місця..."


Привіт вам, знайомі місця,
До вас я і рвався, і линув...
І хатка похила оця,
І трави густі попід тином...


"Знову я серед рідних полів..."


Знову я серед рідних полів,
Вітер ніжний голубить мене,
Сюди рвався, бажав і болів –
Так цілуй мене, сонце ясне!..


Вечір


Вечір ходить за селом,
Кута землю тихим сном, –
Сплять тополі
В чистім полі,
Вітер вклався під млином...


Другові


М.Сердюку*

Ти рвешся додому, туди, де поля
Під небом осіннім лежать неозорі,
Де вітер веселий гуля не просторі
І тепло парує розлога рілля...


*Микола Сердюк, університетський товариш подружжя Коваленків


У хлібах


Пада промінь сонцесяйний
На хлібів золотоплес,
Я сьогодні незвичайний,
Розхвильований увесь...