"Довго темно й безпросвітно..."


Довго темно й безпросвітно
У моїм було житті,
Та ось зіронька привітно
Спалахнула на путі...


"Якщо сум тебе поборе..."


Якщо сум тебе поборе,
Глянь на мить у вічність ти.
Вийди в ніч, там небо – море,
В нім летять, горять світи...


"Літня ніч, і, ніби в морі..."


Літня ніч, і, ніби в морі,
Порозкидані вогні,
В темнім небі сяють зорі
Віковічно мовчазні...


Зорі і Стендаль


Я такий щасливий і такий багатий,
Хай життя похмуре – на душі весна,
Найдорожчих скарбів маю я багато
І життя для мене – казка чарівна...


Тиха зірка


(Der stille Stern)

Ця приповідка, поговірка
У серці схована на дні.
Я знаю – є на світі зірка,
Не всім помітна вдалині...


Смерть зорі


Зоря осипалась. І яблуневий попіл
Лежить у мене зараз на столі.
Його так мало, лиш маленька жменька...


Зоряні хвилі


Зоряні хвилі хлюпають в небі;
Місяць в сузір’ях, як човен, пливе,
Ось він піднявсь на безмежності гребінь,
Хтось мене звідти зове і зове...


"Зіронько ясна..."


Зіронько ясна,
Ти світиш в холодній безодні.
Світло від тебе
Не дійде крізь чорні роки.
Люди в журбі,
І воно їм потрібне сьогодні.
Чом же самотність
Спліта із проміння вінки?


"Чи доводилось вам..."


Чи доводилось вам
Спати в полі, укрившися небом,
Просто так, горілиць,
На цій теплій і рідній землі?..