"Довго темно й безпросвітно..."
Довго темно й безпросвітно
У моїм було житті,
Та ось зіронька привітно
Спалахнула на путі...
"Якщо сум тебе поборе..."
Якщо сум тебе поборе,
Глянь на мить у вічність ти.
Вийди в ніч, там небо – море,
В нім летять, горять світи...
"Літня ніч, і, ніби в морі..."
Літня ніч, і, ніби в морі,
Порозкидані вогні,
В темнім небі сяють зорі
Віковічно мовчазні...
Зорі і Стендаль
Я такий щасливий і такий багатий,
Хай життя похмуре – на душі весна,
Найдорожчих скарбів маю я багато
І життя для мене – казка чарівна...
Тиха зірка
(Der stille Stern)
Ця приповідка, поговірка
У серці схована на дні.
Я знаю – є на світі зірка,
Не всім помітна вдалині...
Смерть зорі
Зоря осипалась. І яблуневий попіл
Лежить у мене зараз на столі.
Його так мало, лиш маленька жменька...
Зоряні хвилі
Зоряні хвилі хлюпають в небі;
Місяць в сузір’ях, як човен, пливе,
Ось він піднявсь на безмежності гребінь,
Хтось мене звідти зове і зове...
"Зіронько ясна..."
Зіронько ясна,
Ти світиш в холодній безодні.
Світло від тебе
Не дійде крізь чорні роки.
Люди в журбі,
І воно їм потрібне сьогодні.
Чом же самотність
Спліта із проміння вінки?
"Чи доводилось вам..."
Чи доводилось вам
Спати в полі, укрившися небом,
Просто так, горілиць,
На цій теплій і рідній землі?..